Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лузан Б$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Цимбалюк В. І. Причини повторних оперативних втручань при травмі нервів верхніх та нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Б. М. Лузан, М. М. Татарчук // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_4_2 | ||
| 2. | 
Цимбалюк В. І. Помилки та недоліки при наданні допомоги хворим з ушкодженнями променевого нерва [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Б. М. Лузан, О. Є. Кучерук, М. М. Татарчук, Л. М. Сулій // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2013. - т. 19, № 3. - С. 385-389. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2013_19_3_15 | ||
| 3. |
Лузан Б. М. Хірургічне лікування невідновлених та застарілих ушкоджень променевого нерва [Електронний ресурс] / Б. М. Лузан, О. Є. Кучерук, Л. М. Сулій, М. М. Татарчук // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_6_7 | ||
| 4. | 
Цимбалюк В. І. Хірургічне лікування больових синдромів у хворих з карпальним тунельним синдромом [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Ю. В. Цимбалюк, Б. М. Лузан, Л. О. Дунаєвська // Український нейрохірургічний журнал. - 2009. - № 3. - С. 54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2009_3_99 | ||
| 5. | 
Лузан Б. М. Ушкодження променевого нерва, поєднані з переломом плечової кістки [Електронний ресурс] / Б. М. Лузан, О. Є. Кучерук, М. М. Татарчук, Ю. В. Цимбалюк // Травма. - 2013. - Т. 14, № 5. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2013_14_5_9 Обстежено та прооперовано 61 хворого з ушкодженнями променевого нерва, що поєднувалися з переломом плечової кістки, серед них у 13 пацієнтів мала місце відкрита травма. Хворим проведено клінічні, електрофізіологічні (електронейроміографія та голкова електроміографія), ультразвукові обстеження. Результати лікування хворих з ушкодженнями променевого нерва оцінювали з урахуванням відновлення функціонального стану розгиначів пальців та кисті. | ||
| 6. |
Цимбалюк В. І. Ультраструктурна характеристика ушкодженого периферичного нерва при трансплантації ембріональної нервової тканини [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, А. Т. Носов, Ю. В. Баюн, Б. М. Лузан, В. В. Васлович // Український нейрохірургічний журнал. - 2001. - № 4. - С. 142-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2001_4_25 | ||
| 7. |
Цимбалюк В. І. Диференційоване мікрохірургічне лікування хворих з компресійними ушкодженнями периферичних нервів [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Б. М. Лузан, Ю. В. Цимбалюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_3_3 | ||
| 8. |
Лузан Б. М. Результати невролізу при компресійно-ішемічних ушкодженнях периферичних нервів [Електронний ресурс] / Б. М. Лузан, Л. Л. Чеботарьова, Л. О. Ломако, Ю. В. Цимбалюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 6-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_3_4 | ||
| 9. |
Лузан Б. М. Експериментальне дослідження компресійно-ішемічного ушкодження сідничного нерва [Електронний ресурс] / Б. М. Лузан, А. Т. Носов, Л. О. Ломако, Ю. В. Цимбалюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 7-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_3_5 | ||
| 10. |
Чеботарьова Л. Л. Клініко-електронейроміографічна (ЕНМГ) діагностика рівня та ступеня компресійного ураження нервів верхніх кінцівок [Електронний ресурс] / Л. Л. Чеботарьова, Б. М. Лузан, Л. А. Ломако, А. І. Третьякова, Ю. В. Цимбалюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 17-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_3_15 | ||
| 11. |
Цимбалюк В. І. Вплив малих доз радіації на регенерацію периферичних нервів [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Б. М. Лузан // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 52-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_3_49 | ||
| 12. |
Цимбалюк В. І. Діагностика й лікування хворих із травматичними ушкодженнями периферичних нервів в умовах бойових дій [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Б. М. Лузан, Я. В. Цимбалюк // Травма. - 2015. - Т. 16, № 3. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2015_16_3_4 Зважаючи на наявність збройного конфлікту на Сході України, розв'язання проблеми ефективного та адекватного надання допомоги пораненим із вогнепальними ушкодженнями периферичних нервів (ВУПН) є актуальним та необхідним. За останній період нами проліковано 88 пацієнтів із ВУПН. Вік пацієнтів становив 21 - 54 років, середній вік - 31 рік. Хворі надходили для спеціалізованого лікування в термін від 1 до 6 місяців. Ушкодження сідничного нерва спостерігалося у 26,15 % випадків, ліктьового - у 20,45 %, серединного - у 19,32 %, променевого - у 14,77 %, великогомілкового - в 11,36 %, малогомілкового - у 7,95 % випадків. Ступінь відновлення рухів оцінювали за шкалою від M0 до M5, чутливості - від S0 до S5. Проводилося електронейроміографічне дослідження для визначення функціонального стану уражених нервів. Залежно від ушкодження нервів проводився невроліз (72,73 % випадків, у тому числі в поєднанні з імплантацією електростимуляційних систем), шов нерва (19,32 %), а у випадку великих дефектів - автопластика литковим нервом (7,95 %). Ступінь відновлення рухової функції до M0 - M2 спостерігався у 39,77 % пацієнтів, до M3 - у 32,95 %, до M4 - у 18,18 %, до M5 - у 9,1 %. Ступінь відновлення чутливості до S0 - S2 зареєстрований у 36,37 %, до S3 - у 39,77 %, до S4 - у 18,18 %, до S5 - у 5,68 %. Після хірургічного лікування регрес больового синдрому спостерігався у 89,77 % випадків. Було зроблено висновки, що: оперативні втручання при ВУПН повинні проводитися в спеціалізованих закладах; результати хірургічного лікування вогнепальних уражень периферичної нервової системи в цілому гірші, ніж інших видів ушкоджень; імплантація електростимуляційних систем покращує результати лікування ВУПН. | ||
| 13. |
Цымбалюк В. И. Опыт применения длительной электростимуляции для устранения боли при синдроме грудного выхода [Електронний ресурс] / В. И. Цымбалюк, И. Б. Третяк, Б. Н. Лузан, Хао Цзян // Український нейрохірургічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2016_3_7 | ||
| 14. |
Медведєв В. В. Віталій Іванович Цимбалюк. Fuga vitae: до 70-річчя з дня народження [Електронний ресурс] / В. В. Медведєв, М. О. Марущенко, Б. М. Лузан // Український нейрохірургічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 58-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2017_1_11 | ||
| 15. |
Цимбалюк В. І. Електронейроміографічні кореляти відновлення функції сідничого нерва після його пересічення та зварного епіневрального з’єднання в експерименті [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. Ю. Молотковець, В. В. Медведєв, Б. М. Лузан, Л. С. Турук, М. М. Татарчук, Н. Г. Драгунцова // Український нейрохірургічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2017_2_9 | ||
| 16. | 
Цимбалюк В. І. Ефективність зварного з’єднання ушкодженого периферичного нерва щура за даними оцінки функціонального індексу сідничного нерва [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. Ю. Молотковець, В. В. Медведєв, Б. М. Лузан, Т. І. Петрів // Український неврологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2017_2_12 | ||
| 17. |
Цимбалюк Я. В. Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень лицевого нерва [Електронний ресурс] / Я. В. Цимбалюк, І. Б. Третяк, О. О. Гацький, Б. М. Лузан, Т. І. Петрів, В. І. Цимбалюк // Травма. - 2019. - Т. 20, № 6. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2019_20_6_8 Симетрія обличчя є надзвичайно важливою для кожної людини для повноцінного спілкування й комфортного існування в соціумі. Як наслідок, ушкодження лицевого нерва (ЛН) стає серйозною проблемою для пацієнта, спричинюючи низку негативних наслідків в багатьох аспектах життя хворого. Параліч м'язів обличчя спричинює пригнічення емоцій, виразу обличчя, заважає повноцінно спілкуватися, посміхатися, а також негативно впливає на орган зору хворого. Мета дослідження - вивчення результатів диференційованого хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва. Матеріали та методи. За період з 1998 по 2018 р. було проведено 199 хірургічних втручань із застосуванням різних методів хірургічного лікування наслідків ушкодження ЛН - динамічних і статичних. Динамічні методи хірургічного лікування нейропатії лицевого нерва (НЛН) були застосовані у 173 випадках (86,9 %), статичні - у 26 випадках (13,1 %). Cередні показники віку становили 38,2 +- 1,1 року. Жінок було 67,2 %, чоловіків - 32,8 %. Оцінку тяжкості НЛН проводили за шкалою House-Brackmann. Пацієнтам проводили хірургічне втручання в терміни від 1 місяця до 15 років після ушкодження (медіана становила 7,0 +- 5,9 місяця). Результати. Загалом, для всіх 199 випадків, медіана у післяопераційному періоді показника функції ЛН за шкалою House-Brackmann становила 3,000 +- 0,067 бала. Добрі показники відновлення функції ЛН (до II - III балів за шкалою House-Brackmann) спостерігалися у 160 пацієнтів (80,41 %), задовільні (до IV - V балів за шкалою House-Brackmann) - у 39 пацієнтів (19,59 %). Проаналізовано окремо результати хірургічного лікування методами невротизації, отримали такі показники відновлення функції ЛН. У групах 1 - 4 невротизація вірогідно покращувала функцію ЛН після операції (р << 0,01; Wilcoxon Matched Pairs Test, Mann-Whitney U-test). При проведенні хірургічного лікування хворих з ушкодженнями ЛН методами невролізу, шва та автопластики отримано добрі результати відновлення функції у 5 (62,5 %) з 8 хворих; після проведення хірургічних статичних методів - у 6 (85,7 %) із 7 хворих. Метод безопераційної підтяжки обличчя нитками був застосований у 19 пацієнтів з наслідками ушкодження ЛН після проведеної невротизації ЛН різними нервами- донорами і в усіх пацієнтів (у 100 %) покращив показники естетичності і симетрії обличчя (p << 0,001, Wilcoxon Matched Pairs Test). Висновки: невротизація лицевого нерва різними нервами-донорами дає можливість досягнення хороших показників відновлення ЛН, проте для досягнення кращих функціональних результатів у хворих з наслідками ушкодження ЛН ми рекомендуємо доповнити лікування статичними методами безопераційної підтяжки обличчя, що виключає традиційні ризики і небажані ускладнення при проведенні класичної хірургічної статичної корекції обличчя.Симетрія обличчя є надзвичайно важливою для кожної людини для повноцінного спілкування й комфортного існування в соціумі. Як наслідок, ушкодження лицевого нерва (ЛН) стає серйозною проблемою для пацієнта, спричинюючи низку негативних наслідків в багатьох аспектах життя хворого. Параліч м'язів обличчя спричинює пригнічення емоцій, виразу обличчя, заважає повноцінно спілкуватися, посміхатися, а також негативно впливає на орган зору хворого. Мета дослідження - вивчення результатів диференційованого хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва. Матеріали та методи. За період з 1998 по 2018 р. було проведено 199 хірургічних втручань із застосуванням різних методів хірургічного лікування наслідків ушкодження ЛН - динамічних і статичних. Динамічні методи хірургічного лікування нейропатії лицевого нерва (НЛН) були застосовані у 173 випадках (86,9 %), статичні - у 26 випадках (13,1 %). Cередні показники віку становили 38,2 +- 1,1 року. Жінок було 67,2 %, чоловіків - 32,8 %. Оцінку тяжкості НЛН проводили за шкалою House-Brackmann. Пацієнтам проводили хірургічне втручання в терміни від 1 місяця до 15 років після ушкодження (медіана становила 7,0 +- 5,9 місяця). Результати. Загалом, для всіх 199 випадків, медіана у післяопераційному періоді показника функції ЛН за шкалою House-Brackmann становила 3,000 +- 0,067 бала. Добрі показники відновлення функції ЛН (до II - III балів за шкалою House-Brackmann) спостерігалися у 160 пацієнтів (80,41 %), задовільні (до IV - V балів за шкалою House-Brackmann) - у 39 пацієнтів (19,59 %). Проаналізовано окремо результати хірургічного лікування методами невротизації, отримали такі показники відновлення функції ЛН. У групах 1 - 4 невротизація вірогідно покращувала функцію ЛН після операції (р << 0,01; Wilcoxon Matched Pairs Test, Mann-Whitney U-test). При проведенні хірургічного лікування хворих з ушкодженнями ЛН методами невролізу, шва та автопластики отримано добрі результати відновлення функції у 5 (62,5 %) з 8 хворих; після проведення хірургічних статичних методів - у 6 (85,7 %) із 7 хворих. Метод безопераційної підтяжки обличчя нитками був застосований у 19 пацієнтів з наслідками ушкодження ЛН після проведеної невротизації ЛН різними нервами- донорами і в усіх пацієнтів (у 100 %) покращив показники естетичності і симетрії обличчя (p << 0,001, Wilcoxon Matched Pairs Test). Висновки: невротизація лицевого нерва різними нервами-донорами дає можливість досягнення хороших показників відновлення ЛН, проте для досягнення кращих функціональних результатів у хворих з наслідками ушкодження ЛН ми рекомендуємо доповнити лікування статичними методами безопераційної підтяжки обличчя, що виключає традиційні ризики і небажані ускладнення при проведенні класичної хірургічної статичної корекції обличчя. | ||
| 18. | 
Грабовий О. М. Роль шваннівських клітин в регенерації периферичних нервів (молекулярно-морфологічні аспекти) [Електронний ресурс] / О. М. Грабовий, Л. М. Яременко, Б. М. Лузан, В. Ю. Молотковець, А. С. Демидчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2023_22_4_10 | ||
| 19. |
Петрів Т. І. Довготривала інвазивна електростимуляція периферичного нерва у функціональному відновленні нервово-м'язового апарату в експерименті [Електронний ресурс] / Т. І. Петрів, М. М. Татарчук, Б. М. Лузан, Ю. В. Цимбалюк, В. І. Цимбалюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2023. - Т. 19, № 4. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2023_19_4_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |